Цибулівська філія

Адреса закладу: Кіровоградська область, Кропивницький район, село Цибулеве, вулиця Шкільна,1

e-mail: tsybuliv27430@gmail.co

НАША ШКОЛА

Перша земська школа в Цибулеві була збудована ще в 1871 році. Навчалося в ній 65 учнів. Першим вчителем був поселянин Волков. Згодом, з 1882 по 1909 роки, тут працювали: А.Л.Сорокіна, М.В.Коломійченко, А.Т.фон Адеркес. Крім земської, функціонували парафіяльні школи при двох місцевих церквах. При Миколаївській церкві навчання розпочалося 1 жовтня 1885 року 60 дітей. Завідував школою священник А.Криницький, учителями були А.Остроушко, С.Бочковий. При Покровській церкві школу відкрили на храмове свято – 14 жовтня 1887 року. 41 учень опановував читання, письмо, Закон Божий, арифметику, співи, рукоділля. Завідував школою священник М.Підгорський, вчителював А.Центович.
В 1896 році кількість учнів міністерства народної освіти нараховувала 134 дітей. Церковно-приходські відвідувало загалом 47 вихованців.
В 1912 році силами громади та Дмитрівського земства у селі відкрили новозбудовану двокласну школу – теперішній перший або, як кажуть, старший корпус. Зі скупих відомостей знаємо, що тут працював Захарій Іванович Божко – справжній патріот, вчитель історії, який на гуртку краєзнавства прищеплював дітям любов до рідного краю. Серед його вихованців – майбутні учасники визвольної боротьби за незалежність України 1917-1923 років – чорноліський отаман М.Бондаренко – «Кібець», автор спогадів про Українську революцію М.Дорошенко – «Вернигора».
Багато зусиль у розбудову ідеологічно правильної школи докладала і окупантська влада більшовиків. Так, 5 січня 1927 року розгорнулася кампанія по ліквідації неграмотності на селі. Але жодні освітні реформи не могли приховати криваве обличчя тоталітарного режиму. Тридцяті роки стали і в селі, і в школі апогеєм жорстоких переслідувань та репресій. Більше 60 сімей депортовано до Сибіру, в тому числі вчителі, які відмовились виконувати злочинні накази влади. Реабілітовано одиниці. Посмертно.
В 1936 -1937 роках чотирирічну Цибулівську школу реформували у семирічку. Саме її закінчив видатний український педагог, наш земляк, І.Г.Ткаченко.
У 1940-1941 навчальному році у школах села навчалося 800 учнів, працювали 32 вчителі. Освітній процес перервала нацистська окупація, з серпня 1941 року по грудень 1943 року. Після війни потрібно було охопити навчанням не лише дітей шкільного віку, а й «переростків». Згодом основним завданням визначили надання випускникам якоїсь професії. Тому Цибулівська десятирічна школа стає одинадцятирічною трудовою політехнічною з виробничим навчанням.
За 1959-1965 роки зведено два нових навчальні приміщення на 12 класних кімнат, гуртожиток, їдальню. Це дало змогу навчатися у Цибулеві діткам з Чутівки, Чорноліски, Веселого Кута.
Часи минали. Змінювалися учні, вчителі. Та незмінною залишається тепло і затишок рідної школи, світло знань стало дороговказом для багатьох поколінь цибулівських випускників.
Повагою і великою шаною оточені наші дорогі ветерани педагогічної праці: Єфремова Л.М., Махиня В.С., Русин А.І., Федорова В.Д., Чередніченко Г.П., Чередніченко В.В., Шульгина В.Д., вони незамінні порадники, яскравий приклад для сучасного покоління вчителів.
Сьогодні Цибулівська школа-філія має 85 учнів, 21 працівник, з них 12– педагоги. У закладі 9 педагогічних працівників вищої категорії, 2 – першої, 1- другої. Головатенко С.І. – «Відмінники освіти» і має нагрудний знак «Василь Сухомлинський», 7 вчителів мають звання «Старший вчитель».